Метод визначення максимальної щільності ґрунту

Технологічна карта визначення максимальної щільності ґрунту

 

1Відбір пробДСТУ Б В.2.1-12: 2009, п 6.1
1.1.Проби ґрунту порушеного складу відбирають в природних і штучних відшаруваннях і гірських виробках з однорідного по виду шару грунту згідно ДСТУ Б В.2.1-8. Маса проби грунту має бути не менше 10 кг. кожну відібрану пробу грунту забезпечують даними про найменування об’єкта, потужність шару грунту, глибину, місце і дату відбору, а також найменування грунту по візуальним визначенням.
2Підготовка до випробуванняДСТУ Б В.2.1-12: 2009, п 7.1 Підготовка зразка грунту
2.1.Підготовка ґрунту до випробувань складається з наступних операцій:

– обробка проб грунту масою 10 кг

– виділення і підготовка до випробування окремих зразків грунту масою

2.2.Обробка проби

Обробку проби грунту масою 10 кг проводять в наступному порядку:

– висушують в приміщенні при кімнатній температурі до повітряно-сухого стану, коли можна робити дроблення і просіювання грунту;

– подрібнюють (без дроблення зерен) в ступці товкачиком з гумовим наконечником або в розтиральних машині (лабораторними бігунами)

– зважують (маса m1)

– просівають через сито з отворами розміром 10 мм;

– відбирають зразки масою не менше 30 г з грунту, який пройшов крізь сито, для визначення вологості w1 по ДСТУ В.2.1-17;

– зважують зерна розміром більше 10 мм (маса m2) і відбирають з них зразки для визначення вологості w2 і середньої їх щільності ρk по ДСТУ В.2.7-71.

Зміст в грунті зерен крупніше 10 мм Х в процентах обчислюють за формулою

2.3.Виділення окремих зразків масою 2,5 кг і підготовку їх до випробування проводять в наступному порядку:

– перемішують грунт, що пройшов через сито, і розподіляють його рівним шаром на аркуші картону, фанери або цупкого паперу;

– виділяють методом квартування не менше двох окремих зразки масою 2,5 кг кожна m3 і відбирають їх у металеві чашки для випробування;

– відібрані окремі зразки грунту зволожують до початкової вологості w3, яка приймається 4% для піщаних і гравійних грунтів і 8% для глинистих ґрунтів.

Необхідну для зволоження зразка грунту кількість води Q в літрах обчислюють за формулою:

~ 50 г для піщаних і ~ 100 для глинисті

– додають до зразка грунту розрахункова кількість води і одночасно перемішують грунт лопаткою-кельмою;

– переносять зразки грунту з чашок в ексикаторі і витримують їх не менше 2 ч. При закритих кришках ексикаторів.

2.4.Підготовка приладу

Підготовка приладу до випробування здійснюється в наступній послідовності:

– встановлюють циліндр в піддон, а не затискаючи його гвинтами;

– встановлюють кільце на бортик циліндра;

– затискають циліндр поперемінно гвинтами піддону і кільця;

– перевіряють розміри циліндра штангенциркулем; при цьому внутрішній діаметр і глибина повинні складати відповідно 100 мм, і 127 мм;

– визначають масу складеного контейнера (циліндр з піддоном і кільцем) m4 з похибкою до 1г. і заносять дані в журнал згідно з додатком Б;

– встановлюють складено контейнер приладу на тверду нерухому основу масою не менше 50 кг.

3Проведення випробуванняВипробування грунту проводять послідовно з окремими зразками грунту.

Вологість проби при першому випробуванні повинна дорівнювати вихідної, встановленої відповідно до 7.1.4. (4% для піщаних і 8% глинисті). При кожному випробуванні вологість треба збільшувати від 1% до 2% для піщаних, гравійних грунтів і від 2% до 3% для глинистих ґрунтів.

Кількість води для зволоження зразка визначають за формулою (7.2) – Q, приймаючи в ній по m3 – масу грунту, що залишився від попереднього випробування, а за w1 і w3 – відповідно вологість, що задається при попередньому і черговому випробуваннях.

3.1.Кожен окремий зразок випробовують не більше трьох разів. При випробуванні грунтів, що містять зерна легко руйнуються при трамбуванні, кожен зразок випробовують тільки один раз.

Ущільнення грунту кожного зразка виконують шляхом послідовного трамбування трьох шарів.

3.2.Випробування грунту проводять в наступному порядку:

підготовлений зразок грунту переносять з ексикатора в металеву чашку, а потім пошарово завантажують в циліндр приладу, притискуючи грунт трамбівкою. Кожен шар повинен мати висоту від 5 см до 6 см і ущільнюватися 40 ударами вантажу; при цьому стрижень трамбування утримують у вертикальному положенні. Перед завантаженням другого і третього шарів поверхню попереднього шару рихлять ножем на глибину від 1 мм до 2 мм.

Перед укладанням третього шару на циліндр надягають насадку; після ущільнення третього шару насадку знімають і зрізають частину зразка, що виступає, в рівень з торцем циліндра. Товщина шару грунту, зрізається, не повинна бути більше 10 мм. За більшої товщини необхідно провести повторне випробування зі зменшеною товщиною шарів грунту, який ущільнюється; визначають масу контейнера з грунтом M5 і обчислюють щільність вологого зразка грунту р, в грамах на кубічний сантиметр за формулою.

Знімають піддон і кільце, розкривають циліндр і виймають ущільнений зразок грунту. З верхньої, середньої і нижньої частин зразка відбирають по одній пробі масою не менше 30 г для визначення вологості грунту w по ГОСТ В.2.1-17. вийнятий з циліндра грунт приєднують до частини зразка, залишилася в чашці, розтирають, перемішують і зважують. Потім підвищують вологість проби по Q. Після додавання води грунт перемішують, накривають вологою тканиною і витримують не менше 15 хв.

Друге і наступні випробування грунту на ущільнення проводять відповідно п.3

3.3.Випробування по визначенню максимальної щільності ґрунту вважають закінченим тоді, коли з підвищенням вологості зразка при наступних двох, трьох випробуваннях на ущільнення відбувається послідовне зменшення значень щільності ущільнених зразків грунту або коли грунт перестає ущільнюватися і починає при ударах вантажу витискуватися з приладу.
ico-soil-max-dens
Вартість послуги
25/04/2024
2980 грн/партія